Острог на початку 1920-х років.
 
         Острог має унікальну історію, яка зробила його одним з найвідоміших міст України. Місто пережило розквіт і славу, трагічні моменти і занепад. Архівні документи зберегли для нас інформацію про непростий період повітового міста Острог першої половини 1920-х років, коли воно перебувало у складі Польської держави.
         На жаль в ці роки місто продовжувало втрачати свій попередній економічний потенціал розвитку. Якщо до 80-х років XIX ст. населення в Острозі було більше ніж в Рівному, ремісників - більше ніж в інших повітових містах Волинської губернії, а по кількості цієї категорії населення місто займало друге місце після губернського Житомира, то вже наприкінці XIX століття Острог мав від’ємні показники загального приросту населення. А через відсутність залізничних колій поступово втратив свої позиції і в торгівлі.
         В 1919 р., після зайняття Острога польськими військами і прибуття сюди польської цивільної влади були ліквідовані колишні російські установи. Для управління містом в 1919 р. було створено магістрат м. Острога, до компетенції якого входило складання бюджету, стягнення податків з населення, нагляд за санітарним станом і благоустроєм міста, будівництво і утримання доріг, мостів, вулиць, міського водопроводу ( на той час на Волині тільки Острог мав водопровід) та каналізації, будівництво шкіл, лікарень, розвиток місцевої торгівлі, промислів та промисловості, створення кредитних установ, охорона громадської безпеки та правопорядку. І дійсно, магістрат намагався покращити стан міста, однак коштів з міського бюджету не вистачало для наведення порядку і стан міського господарства в цілому був незадовільний. Наприклад, якщо річний бюджет міста складав 50 млн. марок, то тільки на придбання матеріалу для брукування вулиць треба було витратити стільки ж.
         З настанням миру, після 1921 року трохи пожвавився торговельний рух. Свої філії в Острозі відкривали солідні польські торгівельні фірми; було відкрито і декілька місцевих фірм і торговельних домів. Цьому сприяло відновлення діяльності ощадних товариств, створення місцевих відділень польських банків. Більш інтенсивно почали працювати існуючі заклади. Всього в 1922 році в Острозі було 20 великих торговельних фірм, 150 – середніх, 740 – дрібних. Ярмарки в Острозі відбувалися 15 разів на рік, однак не мали великого значення для розвитку торгівлі.
         Що стосується промисловості, то вона була дуже примітивна - в місті нараховувалося 34 «підприємства», на яких працювало всього 104 людини. Найбільшими промисловими закладами Острога були дві лісопильні, де працювало 20 чоловік, чотири млини, де було задіяно 10 працівників. Навіть на міській електростанції працювало всього 3 чоловіки. Були в місті одна олійня (1 працівник), три круподерні (3), одна фабрика свічок (1), сім винокурень (22), сім закладів з вичинення шкір (22), три миловарні (3), дві слюсарні майстерні (6), п’ять кузень (12), фабрика дахів (2), два виробництва овочевих вод (4), суконна фабрика (3), фабрика з виготовлення возів та екіпажів (3), три друкарні (9). Створення нових закладів залежало від посилення міської електростанції, яку місто намагалося викупити у приватного власника. Прикордонне розташування міста сприяло притоку сюди великих польських фірм, які торгували з радянською Україною. Для цього на Новому місті спеціально були побудовані великі складські приміщення.
         Гальмувало ж пожвавлення економічного розвитку міста його віддаленість від залізничної станції. Найближча залізнична станція Оженин знаходилась на відстані 12 км. Дорога ж від Острога до станції була ґрунтова і в негоду ставала зовсім непроїжджою. Місцевою владою в ті роки розглядався проект розміщення станції під назвою Острог в с. Вельбівне, що на відстані 3 км., з яким Острог був зв’язаний відрізком шосе Острог – Кривин. Однак це питання так і не було вирішене. Було налагоджено поштово – телеграфний зв'язок з усією Польщею, телефонний – тільки з сусідніми містами.
         Згідно з офіційними даними перепису 1921 р. в Острозі проживало 13593 особи. До цього часу відносини з радянською стороною були непрості, з боку сусідів - войовничі. Постійні вторгнення до Острога вносили в життя міста нервозність і неспокій. Але невдовзі настали більш спокійні часи і більшовики припилили «заглядати» до Острога. Через рік спокійного життя, чисельність мешканців збільшилася, було створено багато місцевих фірм, відкрилися філії банків, і взагалі торгівельний рух активізувався.
         Тоді в Острозі нараховувалося 1362 забудови, площа землі під забудовами, площами, вулицями становила 186 десятин, 1430 кв. саж. (біля 204 га). Місто було переповнено. В тих будинках, де в 1921 році мешкало по 1-2 родини, в 1922 р. – 4-5 родин. Магістрат просив у польської влади дозволу провести новий перепис населення, тому що за його підрахунками в місті разом з військом було не менше 22 тис.       
         Добре розвивалася освіта. В місті існували семикласна польська школа на Карпатах, семикласна початкова українська школа на Новому місті, семикласна початкова українська школа, чотирикласна початкова єврейська школа. При державній гімназії існувала бурса, при вчительській семінарії – інтернат. Пишалося місто і своїм Будинком праці молоді початкових шкіл з метеорологічною станцією, показовим городом, невеличким зоологічним куточком і показовою пасікою.
         Лікуванням мешканців міста займалася одна державна (на 80 ліжок) та одна приватна лікарня (на 33 ліжка), три амбулаторії (в т.ч. і для учнів шкіл). В 1921 році в державній лікарні стаціонарно лікувалося 159 острожан та 462 особи з прилеглих сіл. Амбулаторних хворих в цьому ж році разом було 10 541. В місті було дві приватні аптеки, дві лазні.
         В 1924 році була створена міська пожежна сторожа, до складу якої входили інструктор і два стражники. Навколо них групувалися 65 громадських пожежників. Острог був дуже добре забезпечений міським гужовим транспортом.
         В 1925 році в Острозі офіційно рахувалося 17 045 мешканців, серед яких 16, 4% - католиків, 21, 9% - православних, 60, 3,% - євреїв, 1, 4% - інших. Промислових підприємств було 28, торгівельних фірм та магазинів – 300.
         Діяли в місті і благочинні установи - бурса, амбулаторія для бідних та будинок інвалідів, які утримувало церковне братство; притулок для стариків-євреїв; комітет допомоги дітям (щоденно видавав безкоштовно 2000 – 2500 сніданків); Американський комітет допомоги; Рада громадської опіки (щоденно роздавала до 60 обідів); пункт для репатріантів.
         Однак всього того, що намагалася зробити місцева влада було замало, щоб втримати за містом статус повітового центру Острозького повіту. З 1924 року Острог стає звичайним містом новоствореного Здолбунівського повіту з центром у Здолбунові.
 
 
Начальник відділу використання
інформації документів Державного
архіву Рівненської області                                   Людмила Леонова

Додати коментар


Захисний код
Оновити