Історія Державного архіву Рівненської області

Архів створений у березні 1940 року як Рівненський обласний історичний архів, з 1941 року – Державний архів Рівненської області, з 1958 року – Рівненський обласний державний архів, з 1980 - Державний архів Рівненської області.

 Рівненський обласний історичний архів став діяти на початку 1940 року, незабаром після створення Рівненської області на території колишніх Дубнівського, Здолбунівського, Костопільського, Рівненського та Сарненського повітів. Обласним центром стало колишнє повітове місто Рівне.

 Архів комплектувався поступово. На зберігання приймалися, в першу чергу, документи ліквідованих місцевих установ, підприємств, товариств, спілок, учбових і медичних закладів, які існували на Рівненщині за часів Польської держави. Уже в 1940 році в архіві було сконцентровано 16 фондів за 1921-1939 рр. об’ємом в 74700 од. зб. та 55400 кг нерозібраних справ.

 У зв’язку із початком Великої Вітчизняної війни обласний історичний архів припинив свою діяльність і знову розпочав свою роботу 5 лютого 1944 року, відразу після звільнення обласного центру від окупантів.

 На 1 січня 1945 року в обласному архіві було зосереджено 40 фондів, у яких налічувалось 688829 одиниць зберігання та 23368 кг розсипу. Серед них були фонди Наркомзему УРСР, виконкому Воронезької обласної Ради депутатів трудящих, Шепетівського міськвиконкому, УНКВС по Воронезькій області, Тверського міськвиконкому, Волинського облфінвідділу, прокурора Київського окружного суду, Волинського воєводського управління, Житомирського комерційного училища та інші. Більш як 11 тис. кг документів було переправлено за приналежністю відповідним державним та партійним архівам тільки в 1944 році. Тоді ж почалося виявлення документальних матеріалів для потреб відбудови народного господарства. У червні 1944 року були виявлені та передані облбюро технічної інвентаризації 3427 планів будинків. Відповідним зацікавленим установам були передані для використання матеріали про родовища корисних копалин, проекти шляхів, залізниць тощо. Багатьом громадянам на основі архівних документів були стверджені права на майно, видані довідки про трудовий стаж, освіту. Документи фонду “Рейхскомісаріат Україна”, інших окупаційних фондів були використані, як докази на Нюрнберзькому процесі, в т.ч. на процесі Ганса Глобке.

 В обласному архіві у перші післявоєнні роки велика кількість документів була розібрана по фондах та піддана експертизі цінності. Документальні матеріали, які не мали практичної, наукової або історичної цінності, були виділені в макулатуру. Так, тільки в 1944 році в макулатуру було виділено 45 тис. справ, а в 1945 – 53 тис. справ. Всього в 1944-1948 р.р. під час проведеної експертизи до знищення було виділено 218401 од. зб. і 11517 кг розпису. Велика кількість документів була розібрана по фондах. На 1 січня 1949 року в облдержархіві налічувалось 267 фондів на 250531 справу, 8220 книг та журналів, 250 комплектів газет та 9341 кг розсипу (біля 80% документів польською мовою).

 Обласний державний архів в той час був науково – дослідною установою і підпорядковувався Архівному відділу УНКВС (з 1946 року УМВС).

 Обласний державний архів здійснював:

  •       облік і зберігання документів, що відносились до його складу;
  •       науково – технічну обробку документів архіву;
  •       використання документів шляхом підготовки збірників, монографій, статей;
  •       видачу документів для роботи в читальному залі;
  •       видачу довідок соціально – правового характеру;
  •       популяризацію документів шляхом організації виставок, лекцій, доповідей.

     В складі обласного державного архіву працювали такі відділи:

  •       відділ дорадянських фондів;
  •       відділ фондів Жовтневої революції і соцбудівництва;
  •       відділ секретних фондів;
  •       відділ науково – довідкової літератури.

 На початку п’ятидесятих років обласний архів завершив впорядкування документальних матеріалів та продовжував комплектування. Приймалися фонди ліквідованих радянських установ, організацій та закладів. В 1956-1959 рр. Рівненський облархів поповнився документальними матеріалами колишніх повітових установ Російської імперії, які були повернуті з Польщі. Ці документи до 1962 року були впорядковані та описані.

       У 60-ті роки архів прийняв на зберігання документальні фонди виконавчого комітету Рівненської обласної Ради депутатів трудящих та більшості його відділів за 1944-1962 роки. З 1960 року розпочалося комплектування архіву фотодокументами, розгорнулася каталогізація документів.

 В 1965-1967 рр. облархівом були прийняті на зберігання документальні матеріали 98 провідних установ області обсягом в 22437 одиниць зберігання по 1964-1965 рр. включно.

 На 1 січня 1966 року обласний архів мав приміщення у 1561 м2, в якому було зосереджено 233 тис. од. зб., в тому числі 87 тис. од. зб. документів радянського періоду. Проте, ще багато документів, які за “Положенням про Державний архівний фонд Союзу РСР” (1958 р.) повинні були зберігатися в обласному архіві, через відсутність сховищ перебували у відомчих архівах та в районних державних архівах.

 Становище покращилось у 1973 році, коли було введено в експлуатацію нове приміщення обласного архіву, площею архівосховищ 2575 кв. м, розраховане на 1 млн. 200 тис. справ. Новозбудоване приміщення було обладнане сучасними системами кондиціювання повітря, автоматичного газового хімпожежегасіння. Були створені й почали роботу лабораторії з мікрофільмування, реставрації та оправи документів.

 Розпочалася активна робота з комплектування. Так, у 1974-1975 рр. на зберігання вже було прийнято біля 90000 справ (в 1971-1973 рр. всього 2172 од. зб.). До кінця 1970 – х років практично була завершена робота з картонування, створений страховий фонд особливо цінних документів.

 З 1 грудня 1988 року припинив свою діяльність архівний відділ Рівненського облвиконкому; з цього часу на держархів області були покладені функції управління архівною справою на території області.

 У відповідності до Указу Президії Верховної Ради України від 27 серпня 1991 року “Про передачу архівів Компартії України у підпорядкування Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України”, у вересні 1991 року на баланс держархіву області були передані приміщення, архівосховища на 600 тис. справ, обладнання та документи бувшого обкому Компартії України, а з 1992 року розпочалось комплектування документами бувшого КДБ від Управління Служби безпеки України в Рівненській області.

 В 90 – х роках 20 ст. та на початку 21 ст. органами місцевої виконавчої влади приділялася значна увага до питань розвитку архівної справи в області. Прийнято ряд розпоряджень голови облдержадміністрації: 11 липня 1995 року № 223-р “Про комісію по проведенню обласного огляду схоронності документів НАФ України у державних архівах Рівненської області”, 19 січня 1996 року - № 31 “Про поліпшення діяльності архівних установ та архівних підрозділів державних органів, установ і організацій”, 18 жовтня 1996 року, 22 березня 2002 року, 31 березня 2004 року “Про колегію державного архіву Рівненської області”, 12 грудня 1997 року “Про список джерел комплектування документами державного архіву Рівненської області”, 26 жовтня 1999 року “Про регіональну Програму збереження бібліотечних і архівних фондів області на 2000 – 2005 р.р.”, 3 липня 2002 року “Про список підприємств, установ, організацій – джерел комплектування документами державного архіву Рівненської області”, 10 січня 2003 року “Про затвердження Положення про держаний архів Рівненської області”, 14 січня 2003 року “Про Програму розвитку і підтримки архівної справи в Рівненській області на 2003 – 2005 роки”, 18 грудня 2003 року “Про роботу державних архівних установ області з дотримання законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи, виконання Програми розвитку і підтримки архівної справи в Рівненській області на 2003 – 2005 роки”.

 12 травня 2000 року держархів області широко відзначив своє 60 – річчя. Установу нагороджено Почесними грамотами Державного комітету архівів України та Рівненської обласної державної адміністрації. З цієї нагоди проведено науково – теоретичну конференцію, на якій вчені, науковці, дослідники, викладачі вищих навчальних закладів області, краєзнавці прийняли Звернення учасників конференції до жителів області, керівників органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, керівників установ, організацій, підприємств, політичних партій і громадських організацій про доцільність і необхідність збереження архівних документів та надання для цього посильної допомоги”.

 20 травня 2000 року підписане Порозуміння про співпрацю між державним архівом Рівненської області і державним архівом в м. Пйотркув – Трибунальський Республіки Польща.

 У вересні 2000, травні 2001 року працівники держархіву області здійснили робочі поїздки до Республіки Польща з метою ознайомлення з досвідом польських колег (м. Варшава, м. Лодзь, м. Пйотркув – Трибунальський, м. Ченстохов ).

 В липні 2001 року розпочато забезпечення держархіву області комп’ютерною технікою.

 В 2003 році двічі на засіданнях колегії облдержадміністрації розглядалися питання архівної справи.

 

У лютому 2004 року на базі держархіву області проведено виїзне, розширене засідання колегії Державного комітету архівів України за підсумками роботи державних архівних установ України у 2003 році.

   Останніми роками певні позитивні зрушення відбулися в організації роботи держархіву Рівненської області з архівними відділами райдержадміністрацій, міськрад. Комплексними перевіряннями охоплено більшу половину архівних відділів, надається практична допомога з виїздом на місця всім архівним відділам.

 Історія архіву відображена в архівному фонді державного архіву Рівненської області (ф.Р-328), який містить в собі документи за період з 1940 по 2002 рік. Документи розповідають про перші кроки архівного будівництва на Рівненщині, про мережу новостворених державних архівних установ, роботу із збирання архівних матеріалів. Про втрати, які понесла архівна галузь під час Великої Вітчизняної війни йдеться в доповідній записці до відповідного акту. Серед перших післявоєнних документів цікавими є звіти про роботу архіву, списки – довідники про поклади корисних копалин, хронологічні довідники про окупацію і звільнення населених пунктів області від окупації, огляди документальних матеріалів для використання в народногосподарських цілях і для відбудови народного господарства, що надсилались зацікавленим установам, довідки про архівні установи області, копії статей, підготовлені для періодичної преси. Документи наступних років містять документи про виконання рішень і розпоряджень вищих органів влади, накази по архіву, листування з різних питань його діяльності, протоколи засідань колегії, експертно – перевірної комісії, науково - методичних нарад, відомості про зміни у складі та обсязі фондів, паспорти архіву, штатні розписи, річні та фінансові звіти тощо. Великим за об’ємом є комплекс документів з підготовки Путівника по фондах архіву, який вийшов з друку в 1970 році. Статистичні таблиці, огляди документів, експозиційні плани виставок документів, статті, інформації, протоколи науково – практичних конференцій, відповіді на тематичні та генеалогічні запити, підготовлені працівниками архіву, розкривають інформаційну діяльність рівненських архівістів. Виписки з документів із історії краю, зроблені в інших архівах, є безцінним джерелом для всіх, хто цікавиться історією.

 Станом на 01.01 2008 року в держархіві області зберігаються документи 4065 фондів кількістю 1054419 од. зб. на паперовій основі за 1774-2006 роки;

  •  7 од.зб. кіно документів за 1944 – 1978 роки;
  •  134 од.зб./496 од. об. фонодокументів за 1967 – 2007 роки;
  •  13898 од.зб. фотодокументів за 1917 – 2007 роки.

 Найбільш ранні документи, наявні у фондах архіву – це купчі грамоти ХУІ ст. на пергаменті, які зберігаються у фонді Дубенського повітового суду та одна рукописна книга – “Служебник” та “Псалтир”, цього ж періоду.

 Значне місце у фондах архіву займають документи часів перебування краю у складі Російської імперії (1796-1919 рр.). Насамперед, це документи органів місцевого самоврядування: городового магістрату м. Дубно, волосних правлінь, міських управ і управлінь, документи повітових та мирових судів, поліційних управлінь, землевпорядкувальних комісій, повітових казначейств, в чиншових та податкових справах присутствій, навчальних закладів, де містяться дані про соціально – економічне становище населення краю, розвиток ремесел, торгівлі. У цих фондах знаходяться справи про звільнення селян від кріпосної залежності, їх відмову приймати Уставну грамоту, сплачувати викупні платежі, про участь у політичних рухах, зокрема у польському повстанні 1863 року, ревізькі реєстри населених пунктів Рівненського і Корецького повітів, плани землевпорядних робіт, відомості волосних правлінь про кількість землі, яка знаходилась у користуванні селян, документи про виселення селян на хутори, клопотання малоземельних селянських общин про надання їм грошової позики Селянським поземельним банком. У фонді Рівненського повітового суду знаходиться Службовий атестат за 1841 рік Ігнатія Хомича Ціолковського – діда російського вченого в галузі аеродинаміки і ракетної техніки К. Е. Ціолковського. В Колекції культових установ міститься дозвіл Київського віце - губернатора за 1846 рік на шлюб Галактіона Короленка з Евеліною Скуревич – батьків російського письменника В.Г. Короленка. У фонді Рівненської гімназії знаходяться відомості про вчителювання у гімназії М.І. Костомарова та П. Куліша і навчання в Рівненській реальній гімназії В.Г. Короленка.

 Історію релігії і церковних установ характеризують фонди Волинської духовної консисторії, духовних правлінь, деканатів, церков та костьолів, в яких містяться відомості про церкви, їх майно, церковнослужителів, початкові школи, метричні записи, сповідні відомості. В особовому фонді Ф.Р. Штейнгеля – засновника і фундатора першого краєзнавчого музею на Рівненщині в с. Городок Рівненського повіту знаходяться документи, зібрані для музею. Серед них особливо цікаві виписки із гродських і земських книг, етнографічні матеріали про народні обряди, ремесла, фотознімки замків, дерев’яних хат, церковного інвентаря Волинської губернії, описи костьолів і ін.

 Фонди установ, підприємств і організацій періоду Польської держави (1921-1939 рр.) представлені документами повітових староств і відділів, міських, гмінних управлінь, поліційних установ Рівненського окружного суду і прокуратури, земельних, фінансових управлінь, в яких повно відображено стан соціально – економічного розвитку та суспільно – політичного життя Рівненщини цього періоду, містяться дані про важливі події та конкретних людей.

 В документах повітових староств і їх відділів є статистичні дані про роботу промислових підприємств, кількість населення, шкіл, бібліотек, списки землевласників, книги реєстрації товариств, економічні характеристики повітів, карти шляхів та ін.

 В фондах начальників районів знаходяться рапорти поліції про суспільно – політичний рух та економічне становище, списки церков та церковних земель, заяви установ і організацій на проведення зборів, вечорів. Певний інтерес являє собою карта – схема польсько – радянського кордону станом на 12.11.1920 р. (масштаб 1:25000).

 Поліційні установи представлені фондами повітових коменд поліції, комісаріатів і постерунків державної поліції, що містять документи про діяльність партій, звіти та рапорти про громадсько – політичне становище в містах, на територіях постерунків, підготовку до виборів в сейм і сенат, статистичні відомості про національний склад населення, кількість злочинів і ін.

 Великими за об’ємом є фонди Рівненського окружного суду, прокуратури – це циркуляри міністерств, цивільні справи про спадщину, всиновлення, опіку, справи про реєстрацію промислових підприємств, іпотечні справи з реєстрації нерухомого майна, копії вироків у політичних справах, судово – слідчі справи на громадян, звинувачених в приналежності до різних націоналістичних та молодіжних організацій, таких як УВО, ВУО, ОУН, “Сільроб”, “Пласт” та ін.

 Діяльність міських та повітових фінансових управлінь відображена в протоколах засідань фінансових управлінь та податкових комісій, в звітах про стягнення податків і оплат.

 Добре прослідковується проведення польської аграрної реформи 1920, 1925 рр. в фондах повітових земельних управлінь. Земельні питання висвітлюються в документах повітових комісій по класифікації земель, комісії по проведенню викупу земельних ділянок та комітету по наділенню землею солдатів Польської Армії.

 Окремі документи висвітлюють діяльність суспільно – політичних і громадських організацій – товариства “Просвіта”, “Союзу українок”, “Союзу стрільців, “Волинського українського об’єднання”, клубу “Рідна хата”, польських, єврейських об’єднань та ін.

 Документи Рівненського відділу еміграційного синдикату (1929-1939рр.) розкривають обставини, які змусили багатьох жителів Рівненщини емігрувати за океан: в Канаду, Аргентину, США та ін. В документах міститься багато фотографій цих людей.

 Культурні та учбово - освітні установи і організації представлені фондами: “Місцевого комітету Польського біографічного словника”, який містить в собі протоколи засідань комітету, листування, списки осіб, відомості про яких намічається включити у словник; “Шкільних інспекторіатів”, діяльність яких знайшла своє відображення в звітах про роботу шкіл, протоколах засідань педагогічних рад, листуванні.

 Цікавими є документи “Правління Волинського округу спілки вчителів Польщі” – це протоколи з’їздів вчителів, повітових конференцій, поточна інформація про організаційну і освітньо – виховну діяльність низових і повітових осередків спілки, списки членів, програми для практичного вивчення педагогіки, рецензії інспекторів на відвідані уроки, листування з видавництвами, членами спілки про організацію збору етнографічних, фольклорних і геральдичних матеріалів Волині.

 Єдиний особовий фонд польського періоду – це фонд Якуба Гофмана – історика, краєзнавця, депутата польського Сейму, голови правління Волинського округу Спілки вчителів Польщі, автора “Путівника по Волині”, “Бібліографії Волині”, редактора альманаху “Речник Волинський”. В цьому фонді можна ознайомитись з біографією Я. Гофмана, щоденниками, етнографічними записами його виступів в Сеймі. Певний інтерес представляють програми з вивчення історії Польщі, польської мови, рукописи статей з історії політичних партій, звіти про проведення розкопок на Волині та ін.

 Документи радянських установ і організацій періоду громадянської війни (1919-1920 р.р; 1939-1941 р.р.) представлені фондами Дубенського повітового виконавчого комітету, повітових, міських, волосних ревкомів, Тимчасового управління м. Рівне, виконавчих комітетів місцевих Рад. Протоколи повітових з’їздів Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, засідань повітових виконкомів революційних комітетів, колегій їх відділів, звіти про діяльність ревкомів, відозви та оголошення до населення розповідають про встановлення революційного ладу на Рівненщині, про розподіл землі між селянами, про створення селянських комітетів бідноти. Документи Тимчасового управління м. Рівне містять інформацію про участь трудящих області у виборах депутатів у Народні Збори Західної України, націоналізацію промислових, торгових, комунальних підприємств, наділення селян землею, про керівництво економічним і культурним будівництвом, створення нових підприємств, переобладнання та розширення діючих, ліквідацію неписьменності.

 В архіві зберігається і активно використовується інформація, що міститься в документах періоду ІІ світової війни та окупації фашистами Рівненщини (1941-1944 роки). Це, насамперед, документи Рівненської окружної управи, окружних гебітскомісаріатів, бургомістра м. Рівне, окремих міських, районних управ, бірж праці, промислових підприємств, суспільно-політичних і громадських об’єднань (“Окружне товариство Просвіта”, “Українське видавництво газети “Волинь”..., “Рівненське церковне управління” та ін.). Документи розповідають про діяльність установ окупаційної адміністрації, про їх функції, про створення гетто, існування концентраційних таборів ; містять відомості про торгово-промислові заклади, підприємства, школи, про кількість населення та його розподіл за віком і статтю, списки жителів, списки працівників різних установ, військовополонених, про вивезення громадян на примусові роботи до Німеччини. Про події цього періоду також розповідають фільтраційно-слідчі справи з фонду Управління Служби безпеки України у Рівненській області, колекція листів громадян, вивезених на примусові роботи до Німеччини, написані до своїх рідних.

 Досить цікавими є документи “Українського видавництва газети “Волинь” товариства “Преса для України” з обмеженою відповідальністю в м. Рівне”, в яких містяться списки і автобіографії службовців, схема організації видавництва і фотознімок службовців за 1942 рік, матеріали для друкування в газеті “Волинь”, заяви жителів на підписку і пересилку їм газети “Волинь”, журналів “Український хлібороб” і “Орленя”, листування з рейхскомісаріатом України про видання “Бібліотеки антикомуніста” і українських колядників і ін.

 Документи “Окружного товариства “Просвіта”, розповідають про діяльність відновленого в 1941 році товариства “Просвіта” у Рівному і його філій. У фонді зберігаються списки працівників окружної “Просвіти”, листування з філіями з організаційних, культурно-освітніх питань, гебітскомісаром з фінансових питань, про видачу дозволів на постановку п’єс, фінансові документи та ін.

 У фонді “Рівненського церковного управління” містяться списки духовенства, парафій Рівненської області, справи, листування, накази, розпорядження про призначення і переміщення священиків, місячні звіти, протоколи зборів, листування з гебітскомісаріатом про збільшення тиражу видання церковної літератури і ін.

 Серед унікальних документів цього періоду є “Колекція документів ОУН - УПА”, в якій знаходяться друковані видання постанов, конференцій та з’їздів “Великих зборів ОУН”, оригінали наказів, звітів, оглядів окремих командирів підрозділів УПА (“Поліські Січі” Тараса Бульби – Боровця, групи “Північ” Клима Савура), щоденники безпосередніх учасників тих подій.

 Документи фонду Підпільного обкому компартії розповідають про партизанський та підпільний рух на Рівненщині в роки Великої Вітчизняної війни.

 Всі документи окупаційного періоду розсекречені.

 Найширше в архіві представлені документи післявоєнного періоду (1944-2002рр.). Це документи виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів, його відділів та управлінь, райвиконкомів сільських та селищних Рад, великих промислових підприємств, колгоспів, учбових закладів, громадських організацій.

 Серед матеріалів архіву – фонди Рівненського льонокомбінату, Рівненського виробничого об’єднання “Газотрон”, Рівненської фабрики нетканих матеріалів, Рівненського виробничого об’єднання “Азот”, Рівненського заводу високовольтної апаратури, Здолбунівського цементно шиферного комбінату і ін.

 Документи установ народної освіти та навчальних закладів, наукових і культурно-освітніх установ містяться у фондах обласного та райміськвідділів народної освіти, Українського інституту інженерів водного господарства, обласного інституту підвищення кваліфікації вчителів, обласної наукової бібліотеки, облтелерадіокомітету, обласного будинку народної творчості, облфілармонії та ін. Діяльність профспілкових організацій відображена у фондах облпрофради, обласних та районних комітетів профспілок.

 У держархіві області зберігаються документи партійних органів – обласного, районних та міських комітетів КПУ, первинних партійних організацій, політвідділів МТС, обласного та районних комітетів комсомолу.

 В архіві зберігається і поповнюється колекція матеріалів учасників історичних подій на Рівненщині. Це спогади учасників Дубровицького збройного повстання 1918 року, колишніх членів КПЗУ, учасників партизанського руху, анкети рівненчан – учасників Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., анкети про злодіяння гітлерівських загарбників на території області.

 В держархіві зберігаються також особові фонди учасників революційних подій, борців за встановлення Радянської влади, учасників партизанського руху на Рівненщині в роки Великої Вітчизняної війни, почесних людей праці, письменників, журналістів і ін.

 В особових фондах В. І. Висневського – члена Здолбунівської соціал – демократичної організацій з 1900 р., Р.Х. Рижука – депутата Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів, одного з організаторів профспілки автомобілістів Петрограду, І.В.Вальчуна - члена КПЗУ, учасника громадянської війни в Іспанії, Г.У. Гапончука - члена КПЗУ, депутата Народних зборів Західної України в 1939 році, Т.Ф. Новака – члена КПЗУ, керівника Рівненської обласної підпільної організації в 1941-1944 рр., Героя Радянського Союзу містяться цікаві спогади, матеріали про трудову і громадську діяльність, листування з соратниками по боротьбі, фотознімки; в фонді редактора підпільної газети “Червоний прапор” (1943-1944рр.) Г.І. Бескоромного зберігаються екземпляри цієї газети.

 У фонди особового походження увійшли документальні матеріали письменників, композиторів, артистів, серед яких фонд Л.П. Кравцова – автора книги “Підпоручик Жаданівський”, Петра Красюка – байкаря, члена Союзу письменників УРСР, С.С. Дорошенка – літературознавця, автора книги “Лев Толстой – воїн і патріот”.

 

Науково-довідкова бібліотека

  •  11150 книг і брошур
  •  1857-1997 рр.

      Науково – довідкова бібліотека створена одночасно з архівом, на початку 1940 року, комплектувалася літературою, що надходила із східних областей України, а також літературою з бібліотек ліквідованих польських установ – Рівненського окружного суду, кураторіуму Волинського шкільного округу, адвокатського кабінету, в м. Рівне та ін. Значна частина бібліотечного фонду загинула в роки Великої Вітчизняної війни.

 З 1944 року комплектування бібліотеки архіву продовжується через книгарні, а також шляхом одержання контрольних примірників видань. На січень 2004 року бібліотека нараховує понад 11 тисяч примірників книг і брошур, газет і журналів. Це, зокрема, законодавча, довідкова, краєзнавча, партійна література.

 Серед них: “Свод законов Российской империи”, “Положение о губернских и земских учреждениях”(1886-1912рр.), “Список населених пунктів Волинської губернії” (1911 р.), “Памятная книга Волынской губернии”(1913р.), “Нарис історії Південно – Західної Росії” (1846р.), денники ряду міністерств і відомств періоду Польської держави, Енциклопедія військова, археографічні збірники документів і матеріалів з історії Рівненщини та західних областей України, історичні нариси про населені пункти Рівненщини. Серед дореволюційних періодичних видань – “Волинські єпархіальні відомості” (1873-1908рр.), “Почаєвський листок” (1905-1915 роки), “Киевская старина” (1896р.), “Церковные ведомости” (1889-1917 рр.), «Напродное образование» (1901-1917 рр.), «Церковно – приходская школа» (1895-1906 рр.).

 Також зберігаються масові видання “Просвіти”, журнали, календарі, статути різних політичних молодіжних організацій. Періодичні видання років німецько-фашистської окупації представлені газетами: “Волинь”, “Костопільські вісті”, “Голос Сарненщини”, окремими екземплярами періодичних видань “Гайдамаки”, “Клич”, “Оборона України”.

 Радянська періодика представлена “Українським історичним журналом”, “Архівами України”, центральними і місцевими газетами, тощо.

 В 1997 р. бібліотека поповнилась цікавими надходженнями, надісланими канадською діаспорою з м. Торонто. Серед них: “У боротьбі за волю під бойовими прапорами УПА” (1949 р.), Капустянський М. “Похід Української Армії на Київ – Одесу в 1919 році” (1946), Гришко В. “Український “голокост” 1933” (1978р.), “Літопис Волині” (1947 р.), Мандрика М. “Шлях українського робітництва” (1929 р.) та ін.

 

Інформація документів архіву досить широко використовується для наведення довідок з метою захисту прав і задоволення соціальних потреб громадян.

 Інформація документів органів влади (виконавчі комітети, обласної, районних, міських, сільських Рад), використовується для підтвердження права власності на земельні ділянки, будівлі, факту нагородження орденами, медалями, обрання депутатами обласної, районних, міських Рад.

 Інформація документів повітових земельних управлінь, повітових комісій по класифікації землі, комісій, повітових комітетів по наділенню земельними ділянками, повітових та міських фінансових управлінь. повітових староств, відділів, міських, гмінних управлінь (1921-1933рр.), райземвідділів (1945-1950 рр.), використовується для підтвердження факту володіння землею, майном для надання статусу учасника Великої Вітчизняної війни.

 Інформація документів Управління Служби безпеки України в Рівненській області (фільтраційно-слідчі справи), Надзвичайних комісій з обліку збитків, заподіяних німцями – для підтвердження факту перебування на примусових роботах в Німеччині для отримання громадянами відповідних компенсацій.

 Інформація документів колгоспів – для підтвердження факту членства в колгоспах і отримання земельного паю.

 Інформація документів обласного відділу РАГС, церковних фондів – для підтвердження факту народження, одруження, смерті.

 Інформація документів Рівненського обласного управління сільського господарства, Рівненського обласного об’єднання м’ясної промисловості, Рівненського м’ясокомбінату, Облсільгосптехніки, Обласного управління торгівлі, райкомів, обкому КПУ, радянсько – партійної школи і ін. – для наведення довідок про заробітну плату.

 В держархіві зберігаються кінодокументи. Вони розповідають про визволення м. Рівного від німецько – фашистських загарбників, про 5-у позачергову сесію Верховної Ради СРСР І-го скликання у 1939 році, про нагородження Рівненської області орденом Леніна у 1967 р., про передових людей праці, про впровадження технічного прогресу в краї.

 Концентрування фотодокументів у держархіві Рівненської області здійснюється за рахунок надходжень від редакцій обласних, районних, міських газет, багатотиражок, окремих громадян, Центрального державного кінофотоархіву України ім. Г.С. Пшеничного. Фотодокументи відображають основні віхи історії Рівненщини. Найчисельнішим є комплекс фотодокументів, на яких зображені знатні люди передовики виробництва, сільського господарства, соціально – культурної сфери, будівельники, делегати з’їздів, ветерани війни та праці.

 Багато знімків про партизанську та підпільну боротьбу на Рівненщині в роки Великої Вітчизняної війни (в основному фоторепродукції та фотовідбитки).

 Значний інтерес викликають фотознімки, на яких зображено будівництво промислових підприємств – Рівненського льонокомбінату, “Рівнеазоту”, Рівненської АЕС, монтаж критого ринку, відкриття Рівненського драмтеатру, будівництво тваринницьких комплексів, шкіл, лікарень, садків, закладів культури, нових житлових масивів. Багато документів відображають життя села, зокрема, механізацію і автоматизацію ручних процесів у сільському господарстві, осушення поліської цілини і т.д.

 Є фотодокументи, які розповідають про перебування на Рівненщині різних делегацій, відомих людей (нашого земляка Л.М. Кравчука, Президента України Л.Д. Кучми). Велика кількість знімків про відзначення і святкування визначних дат, державних свят. Зокрема, 700-річчя м. Рівного, 340-річчя Берестецької битви у с. Пляшева Радивилівського району, про відкриття пам’ятного знака на честь української Першокниги у с. Пересопниця Рівненського району. святкування 50-річчя УПА та ін. Серед комплексу фотодокументів чільне місце посідають знімки із зображенням виступів учасників художньої самодіяльності, проведення фестивалів, конкурсів, тощо. На знімках останніх років відображено демократичні процеси – мітинги, пікетування, вшанування свята Незалежності відродження релігії, про впровадження нових обрядів.

 Основним джерелом комплектування фонодокументами є Рівненська облтелерадіокомпанія.

 Серед фонодокументів – спогади партизанів-розвідників Великої Вітчизняної війни (В. Довгер, Цесарського та ін.), партизанів-підпільників, оперативні зведення інформбюро про звільнення Рівненщини (голос Левітана), спогади членів КПЗУ, репортажі з місць проведення сесій, засідань, конференцій, урочистих подій, виступи передових та заслужених людей праці (М. Бондарева, Г. Барабаш, О. Кондратюк), мітинг з нагоди пуску першого енергоблоку Рівненської АЕС, передачі, присвячені 700-річчю м. Рівного, 50-річчю утворення Рівненської області, про виставку досягнень народного господарства “Рівненщина - 84”, урочисте відкриття монументу Вічної слави у м. Рівне, репортаж про спортивні змагання Велогонки Миру – 86. Значна частина фонодокументів розповідає про болгарсько-радянську дружбу, про перебування в Рівному болгар з міста-побратима Відіна, про допомогу рівненчан у відбудові населених пунктів Вірменії після землетрусу, виступи на святі 430-річчя “Пересопницького євангелія, передача про знищення останньої ракети в Сарнах (1991р.), про відкриття пам’ятника Т.Г. Шевченку у м. Дубно; бесіда Президента України Л.М. Кравчука із земляками у с. Великий Житин Рівненського району; репортаж з ювілейного вечора, присвяченого 50-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні; репортаж про створення оргкомітету Всеукраїнського об’єднання демократичних сил “Злагода”; репортаж про відкриття пам’ятника Т.Г. Шевченку у Рівному (1999р.); репортаж про перебування Л.Д. Кучми на Рівненщині, передачі про проведення фестивалів “Пісні над Горинню”, телетурніру “Сонячні кларнети”, виступи учасників художньої самодіяльності.